Гуси-лебеді

 Жили-були чоловік та жінка. І були в них донька та синок маленький.

- Донечко, - говорила мати, йдучи на роботу, - будь розумницею, бережи братика.

А дочка тільки хвилину про матінчине прохання пам´ятала. Посадила братика на травичку під віконцем, а сама побігла гуляти на вулицю.

Налетіли тут гуси-лебеді, підхопили на крила хлопчика й понесли. Сестра повернулася - нема братика, стала кликати, шукати його. Вибігла в чисте поле, бачить - майнули гуси-лебеді за лісом. Тут вона й здогадалася, хто брата вкрав. Адже про гусей-лебедів давно погана слава ходила, що вони маленьких дітей забирають.

Кинулась дівчинка здоганяти. Бачить - стоїть пічка. 

- Пічко, пічко, куди гуси-лебеді полетіли?

Пічка їй відповідає:

- З´їж мого житнього пиріжка, - тоді і скажу.

- Стану я житній пиріг їсти! У мого батечка і пшеничні я не їм.

Пічка їй і не сказала.

Біжить дівчинка далі - стоїть яблуня.

- Яблуне, яблуне, скажи мені, куди гуси-лебеді полетіли?

- З´їж моє лісове яблучко - я й скажу!

- Не хочу, не буду, не проси мене. У мого батечка і садові я не їм.

Яблуня промовчала.

Біжить дівчинка далі - тече по лузі молочна річка з кисільними берегами.

- Річко, річко, скажи мені швидше, куди гуси-лебеді полетіли?

- З´їж мого простого киселику з молочком - тоді скажу.

- У мого батечка і вершки я не їм.

Ріка їй теж нічого не сказала. А дівчинка ще довго бігала, поки не побачила хатинку на курячих ніжках.

Бачить у вікно - баба-яга пряде нитки, а на лаві братик сидить, срібними яблучками грається.

Дівчинка ввійшла в хатинку, привіталася і попросила дозволу відпочити.

- Сідай поки що нитки прясти, - говорить баба-яга.

Дала баба-яга дівчинці веретено, а сама вийшла. Дівчинка сидить, пряде. Раптом вибігає мишка.

- Дай мені, дівчино, кашки, а я тобі за те щось скажу.

Дівчина дала мишці кашки. А та й говорить:

- Баба-яга пішла лазню топити. Вона тебе вимиє, підсмажить і з´їсть, а сама на твоїх кістках покатається. Але ти не чекай цього. Хапай братика і біжи, а я за тебе нитки попряду.

Дівчинка схопила братика і побігла.

А баба-яга, свою справу роблячи, час від часу підійде до віконця й запитує:

- Чи прядеш, дівчино?

Мишка їй відповідає:

- Пряду, бабусю!

Витопила баба-яга лазню і пішла за дівчинкою. Бачить - у хатинці нікого. Тоді вона послала навздогін гусей-лебедів, що раніше вкрали хлопчика.

Добігає дівчинка до пічки:

- Пічко, пічко, врятуй нас!

- З´їж мого житнього пиріжка.

Дівчинка з´їла й спасибі сказала. Пічка у свою чергу сховала їх.

Так само було і з яблунькою, і з річкою. Усе покуштувала дівчинка і за це усім подякувала.

А яблунька і ріка від гусей-лебедів її з братиком сховали. Так і не наздогнали втікачів гуси-лебеді.

Дівчинка з братиком саме добігли до будинку, а тут і батько з матір´ю прийшли.