Гуси-лебеді

 Жили-були чоловік та жінка. І були в них донька та синок маленький.

- Донечко, - говорила мати, йдучи на роботу, - будь розумницею, бережи братика.

А дочка тільки хвилину про матінчине прохання пам´ятала. Посадила братика на травичку під віконцем, а сама побігла гуляти на вулицю.

Налетіли тут гуси-лебеді, підхопили на крила хлопчика й понесли. Сестра повернулася - нема братика, стала кликати, шукати його. Вибігла в чисте поле, бачить - майнули гуси-лебеді за лісом. Тут вона й здогадалася, хто брата вкрав. Адже про гусей-лебедів давно погана слава ходила, що вони маленьких дітей забирають.

Кинулась дівчинка здоганяти. Бачить - стоїть пічка. 

- Пічко, пічко, куди гуси-лебеді полетіли?

Пічка їй відповідає:

- З´їж мого житнього пиріжка, - тоді і скажу.

Марійка та ведмідь

  Жили собі на світі дід та баба. І була в них маленька внучка Марійка.

Зібралися якось подружки в ліс по гриби та по ягоди. Кличуть із собою Марійку.

- Дідусю, бабусенько, - просить Марійка, - відпустіть мене до лісу з подружками: хочу теж назбирати грибочків та ягідок.

Дідусь із бабусею відповідають:

- Іди, тільки гляди від подружок не відставай, а то заблукаєш.

Прийшли дівчатка в ліс, почали шукати гриби та ягоди. Подружки, правда, не дуже старалися й невдовзі заходилися в піжмурки гратися та хороводи на галявинах водити. А Марійка тим часом ходить собі без поспіху від деревця до деревця, від кущика до кущика: тут грибочок помітить - і до кошика його, там на ягідки натрапить - і поласує ними. Та й не помітила, як далеко відійшла від своїх подружок.

Коза-Дереза

 Жили собі дід і баба та їхня дочка. Поїхав дід на ярмарок та й купив козу. Привів її додому, а на другий день ранесенько посилає дід дочку ту козу пасти. Дівчина пасла козу цілісінький день, а ввечері напоїла її та й погнала додому. 

А дід вже стоїть на воротях у червоних чоботях та й питається:

- Кізонько моя люба, кізонько моя мила! Чи ти пила, чи ти їла?

- Ні, дідусю, я й не пила, я й не їла: як бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, як бігла через гребельку та вхопила води крапельку - тільки й пила, тільки й їла.

Розсердився дід на дочку та й прогнав її.

На другий день посилає вже жінку.