28 ноября 2016 г.

Колобок

Жили собі дід та баба. Хоча й у бідності, але в злагоді.
Якось просить дід:
- Спекла б ти, бабусю, колобок.
А баба відповідає:
- З чого ж його пекти? Борошна у нас зовсім нема.
- Е-ех, бабо! Ти по козубу пошкреби, по засіку помети - може борошна й набереться.
Баба, щоб чоловікові догодити та й себе порадувати, по козубу пошкребла, назмітала по засіку - набралося борошенця пригорщі зо дві. Замісила баба тісто на сметані, спекла колобок і поклала на віконце, щоб прохолов.
Колобок полежав-полежав та й покотився: з вікна - та на призьбу, з призьби - на лавочку, з лавочки - на землю і за ворота. Кинулись наздоганяти його старі - та куди там!
Котиться колобок дорогою і приспівує: "Я по козубу нашкрябаний, по засіку наметений, на сметані спечений, на вікні остуджений! Я від баби утік і від діда утік!"

Пробіг він так через село, викотився на околицю. Далі був уже луг - широкий, зелений, з різними квітами та травами.
Котиться собі невтомний колобок та все пісеньку свою наспівує.
Назустріч йому заєць:
- Колобок-колобок, я тебе з´їм!
- Не їж мене, зайчику, я тобі пісню заспіваю!
"Я по козубу нашкрябаний, по засіку наметений, на сметані спечений, на вікні остуджений! Я від баби утік і від діда утік. Від тебе, заєць, вже напевно утечу!"
І покотився далі, тільки й бачив заєць колобка.
А назустріч йому вовк:
- Колобок-колобок, я тебе з´їм!
- Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньку заспіваю!
"Я по козубу нашкрябаний, по засіку наметений, на сметані спечений, на вікні остуджений! Я від баби утік, я від діда утік, я від зайця утік і від тебе, вовче, втечу!"
Котиться колобок по доріжці, пісеньку співає. Дивиться - на пеньку ведмідь сидить.
Побачив колобка і каже:
- Колобок-колобок, я тебе з´їм!
- Не їж мене, ведмедю, я тобі пісеньку заспіваю!
"Я по козубу нашкрябаний, по засіку наметений, на сметані спечений, на вікні остуджений! Я від баби утік, я від діда утік, я від зайця утік, я від вовка утік і від тебе, ведмедику, втечу!"
І покотився далі.
Аж ось назустріч йому лисичка. Ласкаво посміхається, лапкою приміряється:
- Який колобок гарненький, який рум´яненький! Ось я тебе з´їм!
- Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньку заспіваю!
"Я по козубу нашкрябаний, по засіку наметений, на сметані спечений, на вікні остуджений! Я від баби утік і від діда утік, я від зайця утік і від вовка утік, від ведмедя утік і від тебе, лисичко, втечу!"
Говорить лисичка:
- Яка гарна пісенька! Та, на лихо, стара я вже, недочуваю. Сядь, колобку, на мій носик та заспівай гучніше!
Скочив колобок хитрій лисичці на ніс, а вона його тут - гам! - та й проковтнула.